негодящий

НЕГОДЯ́ЩИЙ, а, е.

Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.).

– Коли б же хоч долото яке нікчемне, хоч паля яка негодяща! Не було нічого (Марко Вовчок);

Розбираємо полагоджені двигуни, міняємо негодящі деталі (з газ.);

// Худий (про живі істоти).

– Молодець ти в мене, Митько! Отаке теля виховав. Ой, хороше телятко! А було ж нікчемне та негодяще (О. Донченко);

// Неспроможний фізично що-небудь робити; немічний.

Дорога мене втомлює, негодящий я тепер (М. Коцюбинський);

– Я, бачте, негодящий, коли правду вам сказати. Праву руку мені скалічено ще на першій [війні] (С. Добровольський);

// у знач. ім. негодя́ще, щого, с. Те, що непридатне для використання.

Тут перебрали годяще й негодяще, кидали знову на грузовики (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негодящий — негодя́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. негодящий — див. поганий; слабий Словник синонімів Вусика
  3. негодящий — -а, -е. Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.). || Худий (про живі істоти). || Неспроможний фізично що-небудь робити; немічний. || у знач. ім. негодяще, -щого, с. Те, що непридатне для використання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. негодящий — Негожий, негідь, дрантивий, покидьки, погань, поганий, див. барахло, лахміття, мусор, скрап Словник чужослів Павло Штепа
  5. негодящий — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
  6. негодящий — Негодя́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. негодящий — НЕГОДЯ́ЩИЙ, а, е. Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.). — Коли б же хоч долото яке нікчемне, хоч паля яка негодяща!... Словник української мови в 11 томах
  8. негодящий — Негодя́щий, -а, -е Негодный. Словник української мови Грінченка