1. Словник синонімів української мови

недовіра

ЗНЕВІ́РА (втрата віри в кого-, що-небудь), ЗНЕВІ́Р'Я, РОЗЧАРУВА́ННЯ, НЕДОВІ́РА рідко. Кожен рух його тіла, кожна риска на його маленькому, задубілому на степових вітрах обличчі видавала зневіру й розчарування (Ю. Бедзик); Коли вже людині западе в душу зневір'я, то нелегко її знову обернути у віру (І. Муратов); Прокинулась у Чіпчинім серці недовіра в правду, обізвалась вона в душі його тяжким сумом... (Панас Мирний). — Пор. 1. неві́ра.

НЕДОВІ́Р'Я (недовірливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕДОВІ́РА, НЕДОВІ́РЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛИВІСТЬ, ПІДОЗРІ́ЛІСТЬ (підозріливе ставлення); ПІДО́ЗРА, ПІДОЗРІ́ННЯ (думка про причетність кого-небудь до чогось негативного). Ягідка востаннє підняв ногу з води, з недовірою заніс її над берегом (О. Гончар); Тарасу Григоровичу стало незручно за свою недовірливість і сухість (З. Тулуб); Пильність надихає нас на.. енергію до дій, підозріливість принижує (П. Загребельний); В очах його світилося здивування й підозрілість (Ю. Смолич); Глущукові в голову закралося підозріння, що Олімпіада могла прийти до Артьомова та умовити, щоб не відрізали в неї ліпшого ґрунту (С. Чорнобривець). — Пор. 1. неві́ра.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовіра — недові́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недовіра — -и, ж. 1》 до кого – чого і без додатка. Те саме, що недовір'я. 2》 у що. Відсутність, втрата віри у що-небудь; зневіра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовіра — НЕДОВІ́РА, и, ж. 1. до кого – чого і без дод. Те саме, що недові́р'я. Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (М. Словник української мови у 20 томах
  4. недовіра — Недові́ра, -ри, -рі і недові́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. недовіра — НЕДОВІ́РА, и, ж. 1. до кого-чого і без додатка. Те саме, що недові́р’я. Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м’яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (Стельмах, II... Словник української мови в 11 томах