недорідний
НЕВРОЖА́ЙНИЙ (про час — який характеризується неврожаєм), НЕДОРІ́ДНИЙ, ГОЛО́ДНИЙ підсил. Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Панас Мирний); А через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах).
НЕДОРІ́ДНИЙ (перев. про злакові культури — який погано вродив), О́БРІДНИЙ. Часто ішли обложні дощі, від них усе намокало, і на пні гнив недорідний овес (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недорідний — недорі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- недорідний — -а, -е. Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний. || Який погано вродив. || Дрібний, сплющений (про зерно). Великий тлумачний словник сучасної мови
- недорідний — НЕДОРІ́ДНИЙ, а, е. Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний. Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Панас Мирний); // Який погано вродив. Часто ішли обложні дощі, від них усе намокало, і на пні гнив недорідний овес (С. Словник української мови у 20 томах
- недорідний — Недорі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- недорідний — НЕДОРІ́ДНИЙ, а, е. Який характеризується невеликим або поганим врожаєм; неврожайний. Рік удався недорідний, собі хліба ледве ставало (Мирний, III, 1954, 22); // Який погано вродив. Словник української мови в 11 томах
- недорідний — Недорідний, -а, -е 1) Неурожайный. 2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.). Словник української мови Грінченка