незадоволений
НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. — який виражає досаду); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРА́ЖНЕНИЙ заст. (який виражає роздратування). Згадуючи за порожню свою кишеню, Семен кривився в незадоволену гримасу (Л. Смілянський); Ніби з-під землі, ледве чулося вйокання погонича та невдоволене форкання коней (О. Досвітній); Христолобенко таки затягнув мене на танці, щоб я розвіявся, бо, мовляв, у мене дуже кислий вигляд (Є. Гуцало); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (В. Козаченко); Замовкла (Маруся), бо примітила роздражнений тон в розмові матері (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незадоволений — незадово́лений прикметник Орфографічний словник української мови
- незадоволений — НЕВДОВОЛЕНИЙ; г. незадоволенний. Словник синонімів Караванського
- незадоволений — -а, -е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. || Який виражає незадоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. – Вже пізній час, – промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (І. Нечуй-Левицький); [Люба:] Можливо, я помиляюсь, але мені здалось, ніби ти незадоволений, що зустрів тут Ваню (І. Словник української мови у 20 томах
- незадоволений — Незадово́лений, -на, -не з чого і чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незадоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ, а, е. Який відчуває незадоволення ким-, чим-небудь. — Вже пізній час, — промовила Ватя, незадоволена прогулянням на човні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах