незайманий

ГЛУХИ́Й (про ліс, сад і т. ін. — дуже зарослий, густий), ДИ́КИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про ліс — не змінений втручанням людини); ЗДИЧА́ВІЛИЙ, ЗДИЧІ́ЛИЙ (позбавлений догляду). В глухих дібровах партизани кують відплату ворогам (В. Сосюра); Місце було глухе та дике! Столітні дуби, височенні осокори та широковіті липи укривали його своєю тінню (Панас Мирний); Густий, незайманий ліс, повитий грубезними ліанами, вкривав узгір'я (Ю. Смолич); Спустіла балка, тільки на її схилах росли ще здичавілі садки (І. Цюпа). — Пор. 2. густи́й, непрохідни́й.

НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил., ПРЕЧИ́СТИЙ заст., поет. підсил.; НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙ розм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, — моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); (Роман:) Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться — Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). — Пор. 1. че́сний.

НЕВИ́ННИЙ (про жінку, рідше про чоловіка — який не жив статевим життям), ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ, ЧЕ́СНИЙ, ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. — Нехай (Галинка) не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (В. Земляк); Старша дружка вже наготовила і кетяг червоної калини — подати батькам вранці на ознаку, що молода — чесна, незаймана... (Ю. Смолич); — Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла... (Леся Українка).

НЕЗА́ЙМАНИЙ (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав і т. ін.), НЕТО́РКАНИЙ, НЕТО́РКНУТИЙ, НЕДОТО́РКАНИЙ, НЕРУ́ШЕНИЙ, НЕПОЧА́ТИЙ, НЕРОЗПОЧА́ТИЙ (якого не починали, до якого ще не бралися); ЦІ́ЛИЙ (який зберігся, залишився). Під горбком лежало п'ятеро яблук, незайманий буханець хліба, непочата банка консервів (В. Кучер); Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око (М. Коцюбинський); (Кіра:) Вся схема недоторканою залишилася! (В. Собко); У клуні в його повно, у засіках поверх іде, у коморі бочки ще батько понаповнював, усе нерушене стоїть (Ганна Барвінок); Перекидав усі папери, але нерозпочатий загальний зшиток у цератовій оправі.. наче щез (В. Логвиненко); Хазяїн ускочив у ласку... слава тобі, Господи! усе ціле, усе благополучно! (Г. Квітка-Основ'яненко).

СВІ́ЖИЙ (про воду, повітря і т. ін. — який не втратив своїх природних властивостей, нічим не зіпсований, не забруднений), ЧИ́СТИЙ, ПОГО́ЖИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (про сніг, траву і т. ін. — по якому ніхто не ходив, не їздив). Дух прив'ялої м'яти розійшовся в свіжому повітрі (І. Нечуй-Левицький); Пиво було свіже, студене (Є. Гуцало); Вода була у тій криниці — чиста, як сльоза (Марко Вовчок); Чистий сніг, пригнічений туманом, не блищав (М. Коцюбинський); З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Повітря ллється тут незаймане і дике І поїть, і п'янить, і веселить мене (М. Зеров); Вже перший сніг, ніжний і незайманий, встеляє степ (Н. Рибак).