незгодина

ЗЛИ́ГОДНІ мн. (великі життєві труднощі, тяжке життя), ЗНЕГО́ДИ мн., НЕГО́ДА перев. мн., НЕЗГО́ДА, ВИПРО́БУВАННЯ перев. мн., БІДУВА́ННЯ, ХУРТОВИ́НА підсил. розм., НЕЗГО́ДИНА діал., ЮДО́ЛЬ книж., заст., НЕВЗГОДИ́НА рідко; ЛИХОЛІ́ТТЯ (часи тяжкого лиха, бідування народу). Загартований життєвими злигоднями, поет розучився цінити все те, що давалося легко (О. Ільченко); Були труднощі, нестатки, всякі інші знегоди, та Василь Пожар продовжував освіту (С. Олійник); Довго думає Оксана весняної теплої зоряної ночі про свої негоди (Грицько Григоренко); Згорда поглядають вони довкола, певні в своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод (М. Коцюбинський); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (І. Нечуй-Левицький); І серця жар, і пломенистий зір Я пронесу у всяку хуртовину Всім недругам моїм наперекір (А. Малишко); Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі.. (Уляна Кравченко); Вважав (Славко) себе.. переможцем над дотеперішніми життєвими невзгодинами (Лесь Мартович); Після лихоліття знову розцвітає життя (О. Донченко). — Пор. неща́стя, тру́днощі.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгодина — незго́дина іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. незгодина — -и, ж., діал. Нещастя, біда, труднощі у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незгодина — НЕЗГО́ДИНА, и, ж., діал. Нещастя, біда, труднощі у чому-небудь. Для оптимістів .. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі... (Уляна Кравченко); Мужик удень робить, мов чорний віл, а на ніч жене скотину .. Словник української мови у 20 томах
  4. незгодина — НЕЗГО́ДИНА, и, ж., діал. Нещастя, біда, труднощі у чому-небудь. Для оптимістів.. щезають дрібниці, незгодини та труднощі, невдачі… (У. Кравч., Вибр., 1958, 269); Мужик удень робить, мов чорний віл, а на ніч жене скотину.. Словник української мови в 11 томах
  5. незгодина — Незго́дина, -ни ж. То-же, что и невзгодина (см.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в». Словник української мови Грінченка