незгойний

НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П. Загребельний); Хвороба (в Данила) поки що не смертельна. Але й невигойна (Л. Дмитерко).

НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про душевні муки, горе тощо, а також про соціальні вади — якого не можна позбутися), НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ, НЕЗЦІЛЕ́ННИЙ рідше, НЕЗЦІЛИ́МИЙ рідше. Розклад, грабіжництво, продажність роз'їдали армію і тил. Хвороби здавались невиліковними (О. Гончар); Розумію твій невигойний біль, а з ним і твою перебільшену тривогу за мене (Н. Тихий); Дві рани залишила війна в її серці, дві незагойні рани. Дві похоронні грамоти (І. Цюпа); Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (І. Ле); Сіяла (наречена) вся, як сонце, а в очах світилася незцілима мука (Г. Хоткевич). — Пор. невигу́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгойний — незго́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незгойний — -а, -е. Який не може загоїтися, зникнути і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незгойний — НЕЗГО́ЙНИЙ, а, е. Який не може загоїтися, зникнути і т. ін. У біднім серці, як незгойна рана, .. Моя кохана (В. Сосюра); Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. незгойний — НЕЗГО́ЙНИЙ, а, е. Який не може загоїтися, зникнути і т. ін. У біднім серці, як незгойна рана, ..Моя кохана (Сос., Близька далина, 1960, 226); Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (Ле, Ю. Кудря, 1956, 272). Словник української мови в 11 томах