нездоланний

НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч., НЕОБО́РНИЙ поет.; НЕПЕРЕБО́РНИЙ (про силу, перешкоду і т. ін.). Став одним непереможним військом І творцем добра свого народ (Т. Масенко); Любов у творах Олександра Довженка — висока й промениста, дружба і братерство — незламні, могутні й красиві, мужність — нездоланна (О. Левада); Чути силу України в тих дужих мотивах (музики), силу велику, незломну... (І. Нечуй-Левицький); Падай, враже, падай ниць, непоборна наша міць (П. Тичина); Коли в серці є віра, людина незборима (О. Десняк); Жива душа народна, жива, неподоланна! (О. Довженко); — Шляхта вимре, а народ лишиться. Він нескоримий і нездоланний (Н. Рибак); Сила народу — непереборна. Буде так, як хочуть мільйони людей — чесних людей доброї волі (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

нездоланний — (якого не можна перемогти) незламний, незломний, непереможний, неподоланний (у взаємній боротьбі), непоборний, незборимий, (перешкода) непереборний. Словник синонімів Полюги
нездоланний — нездола́нний прикметник непереможний Орфографічний словник української мови
нездоланний — Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Рану смертного жалю (Г. Літературне слововживання
нездоланний — Непереборний, непереможний, непоборний, неподоланний, незборимий, незборний, нескоримий, (голод) непогамовний, (герой) незвитяжний, (- силу) незламний, могутній. Словник синонімів Караванського
нездоланний — див. твердий Словник синонімів Вусика
нездоланний — -а, -е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
нездоланний — НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами (Н. Рибак); Дружби нашої святої єдність нездоланну не порушити нікому ні тепер, ні потім (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
нездоланний — Нездола́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
нездоланний — НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Нездоланну силу продемонстрував соціалістичний лад в час Великої Вітчизняної війни (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах