1. Літературне слововживання

нездоланний

Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти тощо. Смерті в очі я загляну, Жах могильний я стерплю, Все одно я маю рану, Нестерпучу, нездоланну, Рану смертного жалю (Г.Чупринка); Ремствують буйні [вітри] і, гомін збудивши вгорі нездоланний, Б’ються довкола заметів (М. Зеро в); Я слухаю дзвони на лаврській горі, Дивлюсь на софіївські бані І вірю в народ, що живе на Дніпрі, У сили його нездоланні (М. Луків); І раптом все його тіло пронизав дрож, що виник з несподіваної, з неусвідомленої і тому нездоланної жадоби помсти (М.Руденко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездоланний — (якого не можна перемогти) незламний, незломний, непереможний, неподоланний (у взаємній боротьбі), непоборний, незборимий, (перешкода) непереборний. Словник синонімів Полюги
  2. нездоланний — нездола́нний прикметник непереможний Орфографічний словник української мови
  3. нездоланний — Непереборний, непереможний, непоборний, неподоланний, незборимий, незборний, нескоримий, (голод) непогамовний, (герой) незвитяжний, (- силу) незламний, могутній. Словник синонімів Караванського
  4. нездоланний — див. твердий Словник синонімів Вусика
  5. нездоланний — -а, -е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нездоланний — НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами (Н. Рибак); Дружби нашої святої єдність нездоланну не порушити нікому ні тепер, ні потім (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
  7. нездоланний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч. Словник синонімів української мови
  8. нездоланний — Нездола́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нездоланний — НЕЗДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Нездоланну силу продемонстрував соціалістичний лад в час Великої Вітчизняної війни (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах