1. Літературне слововживання

незгідний

НЕЗГІДНИЙ – НЕЗГОДНИЙ

Незгідний. 1. З яким важко дійти згоди; впертий. [Річард:] "Незгідні", "незалежні", "рівноправні", такі були мої питимі предки (Леся Українка). 2. Несумісний з чимсь. Ось., інтелігенція, що в сліпій гордості і в гордій сліпоті відкидає від себе все незгідне з її привидами та забобонами (І.Франко). 3. Позбавлений гармонійності, злагодженості. Лиш два такі чоловіки., хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь., думку (І.Франко).

Незгодний. Який не погоджується з кимсь, чимсь, не виявляє згоди зробити щось тощо. Залишається лише купка незгодних (Ю.Яновський); Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгідний — незгі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незгідний — -а, -е. 1》 Те саме, що незгідливий. 2》 з чим. Який не відповідає чому-небудь, іде врозріз з чимсь; несумісний. 3》 Позбавлений гармонійності, злагодженості (про голоси, звуки, музику і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незгідний — НЕЗГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що незгі́дливий. Один молодий, що терпів таку кару, Старому жалівсь на незгідную пару: – Од жінки така тягота на мені, Неначе я камінь-спідняк у млині! (А. Кримський). 2. з чим. Словник української мови у 20 томах
  4. незгідний — НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
  5. незгідний — НЕЗГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що незгі́дливий. Один молодий, що терпів таку кару, Старому жалівсь на незгідную пару: — Од жінки така тягота на мені, Неначе я камінь-спідняк у млині! (Крим., Вибр., 1965, 247). 2. з чим. Словник української мови в 11 томах