незгідний
незгі́дний
-а, -е.
1》 Те саме, що незгідливий.
2》 з чим. Який не відповідає чому-небудь, іде врозріз з чимсь; несумісний.
3》 Позбавлений гармонійності, злагодженості (про голоси, звуки, музику і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незгідний — незгі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- незгідний — НЕЗГІДНИЙ – НЕЗГОДНИЙ Незгідний. 1. З яким важко дійти згоди; впертий. [Річард:] "Незгідні", "незалежні", "рівноправні", такі були мої питимі предки (Леся Українка). 2. Несумісний з чимсь. Ось. Літературне слововживання
- незгідний — НЕЗГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що незгі́дливий. Один молодий, що терпів таку кару, Старому жалівсь на незгідную пару: – Од жінки така тягота на мені, Неначе я камінь-спідняк у млині! (А. Кримський). 2. з чим. Словник української мови у 20 томах
- незгідний — НЕВІДПОВІ́ДНИЙ до чого, чому (який не відповідає кому-, чому-небудь, не збігається з ним); НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗБІ́ЖНИЙ рідше (з чим — який іде врозріз із чимось); НЕСУМІ́СНИЙ з чим, НЕСПОЛУ́ЧНИЙ з чим, ВЗАЄМОВИ́КЛЮЧНИЙ без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
- незгідний — НЕЗГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що незгі́дливий. Один молодий, що терпів таку кару, Старому жалівсь на незгідную пару: — Од жінки така тягота на мені, Неначе я камінь-спідняк у млині! (Крим., Вибр., 1965, 247). 2. з чим. Словник української мови в 11 томах