1. Словник синонімів української мови

незримий

НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін.); НЕВИ́ДИМИЙ, НЕЗРИ́МИЙ, НЕВИ́ДНИЙ (неприступний для зору, прихований від очей); НЕВЛОВИ́МИЙ, НЕВЛО́ВНИЙ (про ознаку чого-небудь, про те, що змінюється, зароджується й зникає, — слабко виражений); НЕВІДЧУ́ТНИЙ (якого важко або неможливо відчути). Швед непомітним рухом відкидає з дороги гострий шматок пляшки (Ю. Яновський); Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний); Вона повела його в рублену комору, непомітно натиснула на одну з колод у задній стіні, колода легко повернулася, відкриваючи прихований отвір (П. Загребельний); Шум течії наче зливається з шумом невидимих крил угорі (О. Гончар); Із ріллі Невидний жайворон злетів і обізвався В світаючому небі (В. Мисик); На обличчі майнула невловима тінь (О. Донченко); Якась невловна рисочка, непомітний відтінок розрізняв роботу обох бригад (В. Собко); Досі він не вірив у те, що десь є чесні бійці, які боронять таку невідчутну річ, як ідея справедливості (П. Загребельний).

ТАЄМНИ́ЧИЙ (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, НЕЗРИ́МИЙ, ЗАГАДКО́ВИЙ, НЕЗНА́НИЙ розм. День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями. Таємнича рука завше підганяє багато вражень на один день (Ю. Яновський); Ех, ці ночі, сині, полтавські, хто може встояти перед їхніми таємничими чарами! (О. Гончар); Його збороти не могла ніяка міць ворожа, поки на нього не прийшла таємна кара Божа (Леся Українка); Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну, в якийсь чудовий, мов у казці, куточок, овіяний таємними чарами (М. Коцюбинський); Завжди у скелі джерело Живе, як Потаємна сила (Л. Дмитерко); Йому привиджувалось, що його рукою якась потайна сила одчинила вікно в рай, повний квіток, повний майських пахощів (І. НечуйЛевицький); Я йшов стривожений, безтямний, німий. Буцім якась незрима сила гнала мене наперед (І. Франко); "Загадкова і дивна людська натура", — думав сам собі Дорош (Григорій Тютюнник); Подивись, яка незнана сила У ясному погляді горить (М. Нагнибіда). — Пор. 1. незрозумі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незримий — незри́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незримий — Невидимий; (до пори) лятентний, прихований; (- риси) невловний; (- силу) таємничий, невідомий; (біг часу) непомітний. Словник синонімів Караванського
  3. незримий — -а, -е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. || у знач. ім. незриме, -мого, с. Те, чого не можна побачити, що неприступне для зору. || Зовні непомітний, але дія, вплив і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незримий — НЕЗРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. Зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. незримий — НЕЗРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. Зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. незримий — Незримий, -а, -е Незримый. І зробився я знову незримий. Шевч. Словник української мови Грінченка