незримий

Невидимий; (до пори) лятентний, прихований; (- риси) невловний; (- силу) таємничий, невідомий; (біг часу) непомітний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незримий — незри́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незримий — -а, -е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. || у знач. ім. незриме, -мого, с. Те, чого не можна побачити, що неприступне для зору. || Зовні непомітний, але дія, вплив і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незримий — НЕЗРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. Зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. незримий — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. незримий — НЕЗРИ́МИЙ, а, е. Якого не можна побачити, неприступний для зору при певних умовах, у певний момент; невидимий. Зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  6. незримий — Незримий, -а, -е Незримый. І зробився я знову незримий. Шевч. Словник української мови Грінченка