незрадливий
див. ВІРНИЙ
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незрадливий — незрадли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- незрадливий — див. вірний Словник синонімів Вусика
- незрадливий — -а, -е. Нездатний на зраду; вірний. || Який виражає чию-небудь вірність або свідчить про неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незрадливий — НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Р у ф і н: ] Так, батьку, вір мені, – немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Люблю свого я милого, в коханні незрадливого – за душу молоду (І. Словник української мови у 20 томах
- незрадливий — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови
- незрадливий — НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Р у ф і н: ] Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах