1. Словник синонімів української мови

незрадливий

ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський); Саня відданий, добрий товариш, ніколи не підведе друга, і його всі любили (О. Копиленко); (Руфін:) Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Сусіда запальний, увічливий, щирий. Товариш правдивий, незрадний (А. Кримський); Згадай про них, товаришів незмінних — Степовиків, поморів, шахтарів, — .. в одвазі й вірності єдиних (М. Рильський); Сагайдачний того ж дня виїхав з Києва, взявши з собою десятеро певних козаків (З. Тулуб); Жіноче серце! .. Чого бажаєш? В чім змінне ти, і в чім постійне? (І. Франко); (Д. Жуан:) Всі слуги — суворі, збройні, непідкупні (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незрадливий — незрадли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незрадливий — див. ВІРНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. незрадливий — див. вірний Словник синонімів Вусика
  4. незрадливий — -а, -е. Нездатний на зраду; вірний. || Який виражає чию-небудь вірність або свідчить про неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незрадливий — НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Р у ф і н: ] Так, батьку, вір мені, – немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); Люблю свого я милого, в коханні незрадливого – за душу молоду (І. Словник української мови у 20 томах
  6. незрадливий — НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, а, е. Нездатний на зраду; вірний. [Р у ф і н: ] Так, батьку, вір мені, — немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах