некоректний

НЕТАКТО́ВНИЙ (який поводиться без такту, без почуття міри дозволеного й пристойного в стосунках з іншими; який свідчить про відсутність такту в кого-небудь), БЕЗТА́КТНИЙ, БЕЗТАКТО́ВНИЙ рідше; НЕКОРЕ́КТНИЙ (не досить ввічливий і стриманий); НЕДЕЛІКА́ТНИЙ (не досить ввічливий і тактовний, грубуватий); НЕСКРО́МНИЙ (нетактовний, певною мірою безцеремонний і нав'язливий). — Я тоді нетактовний був, Максиме. То ви пробачте, прошу вас (Д. Ткач); Він знав, що Любочка нерідна дочка прокурора, але намагався в подробиці сімейних стосунків не залазити, цілком справедливо вважаючи це нетактовним (В. Собко); Історія здалась настільки буденною, що Артамонов не став розпитувати детальніше, та й боявся бути безтактним (Л. Дмитерко); Безтактне запитання; — Культурна людина завжди стежить за собою, ніколи не втрачає почуття міри й не дозволяє собі некоректних виразів... (Ю. Шовкопляс); Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (І. Нечуй-Левицький); Неделікатне зауваження; І обоє (Федір та Олеся).., засліплені від щастя, не помічають Тані, що майне.. тінню поза вікном та й сховається, боячись бути нескромною (А. Дімаров); (Віктор:) Я давно збираюся звернутися до вас з одним нескромним проханням (О. Левада). — Пор. 2. гру́бий, наха́бний, фамілья́рний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некоректний — некоре́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. некоректний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  3. некоректний — -а, -е. 1》 Який нетактовно, неввічливо поводиться з людьми; нетактовний, неввічливий. Некоректна людина. || Який є свідченням чиєїсь нетактовної поведінки; грубий. 2》 спец. Неточний, неправильний. Некоректні задачі мат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. некоректний — НЕКОРЕ́КТНИЙ, а, е. Який нетактовно, неввічливо поводиться з людьми; нетактовний, неввічливий. Некоректна людина; // Який є свідченням чиєїсь нетактовної поведінки; грубий. Мати любила .. Словник української мови у 20 томах
  5. некоректний — НЕКОРЕ́КТНИЙ, а, е. Який нетактовно, неввічливо поводиться з людьми; нетактовний, неввічливий. Некоректна людина; // Який є свідченням чиєїсь нетактовної поведінки; грубий. Мати любила.. Словник української мови в 11 томах