некорисливий

БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами). Кажуть, тільки у горі, у печалі, у тузі Пізнаються хороші, безкорисливі друзі (В. Бичко). Мені шкода Оксаночку, що вона якось так нидіє. При її мало експансивній і, треба сказати, не дуже альтруїстичній натурі ся обстановка може ще більше заставити її заховатись в собі і нагороїжитись проти всіх (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некорисливий — некорисливий чи некорисний? Обидва прикметники притаманні українській мові, але розрізняються значенням. Некорисливий – той, хто не прагне до наживи, власної вигоди (про людину). Некорисний – який не дає користі. Некорисні дії. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. некорисливий — некори́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. некорисливий — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  4. некорисливий — -а, -е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). || Власт. такій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. некорисливий — НЕКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). Наташа, Вадим були щирими некорисливими людьми, багато працювали для інших, часто зовсім забуваючи про себе (О. Бойченко); // Власт. такій людині. Словник української мови у 20 томах
  6. некорисливий — Некори́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. некорисливий — НЕКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). Наташа, Вадим були щирими некорисливими людьми, багато працювали для інших, часто зовсім забуваючи про себе (Бойч., Молодість, 1949, 151); // Власт. такій людині. Словник української мови в 11 томах