некорисливий

некори́сливий

-а, -е.

Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину).

|| Власт. такій людині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некорисливий — некорисливий чи некорисний? Обидва прикметники притаманні українській мові, але розрізняються значенням. Некорисливий – той, хто не прагне до наживи, власної вигоди (про людину). Некорисний – який не дає користі. Некорисні дії. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. некорисливий — некори́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. некорисливий — див. щедрий Словник синонімів Вусика
  4. некорисливий — НЕКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). Наташа, Вадим були щирими некорисливими людьми, багато працювали для інших, часто зовсім забуваючи про себе (О. Бойченко); // Власт. такій людині. Словник української мови у 20 томах
  5. некорисливий — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами). Словник синонімів української мови
  6. некорисливий — Некори́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. некорисливий — НЕКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). Наташа, Вадим були щирими некорисливими людьми, багато працювали для інших, часто зовсім забуваючи про себе (Бойч., Молодість, 1949, 151); // Власт. такій людині. Словник української мови в 11 томах