немислимо

НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик. (не можна чогось здійснити, виконати), НЕМИ́СЛИМО підсил., НЕЗДІЙСНЕ́ННО підсил.; НЕДОСЯ́ЖНО (не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНО (не можна здійснити через відсутність реальних підстав); ВИ́КЛЮЧЕНО безос., ВИКЛЮЧА́ЄТЬСЯ (зовсім неможливо, не допускається можливість чогось за даних умов). Ні, ні, ви сього, може, не розумієте, але се не-мож-ли-во! Я вам кажу (Леся Українка); Вона не знала, хто такий Загорулько, а спитати про це було немислимо (С. Журахович); Доктор же каже, що.. важно якнайбільше бути на свіжім повітрі, а се в нашу осінь і зиму недосяжно (Леся Українка); Нереально було будувати такі плани; Не виключено було, що жінки страйкарів та солдатів почнуть вибивати вікна бемського скла в приміщенні Ради (Ю. Смолич); Коли б йому довелося лікуватися самому, хто знає, чи не запивав би корінці щирою горілкою, але тепер це зовсім виключалося... (Ю. Яновський).

НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик. (не може бути, не віриться), НЕМИ́СЛИМО, НЕЙМОВІ́РНО, НЕПРАВДОПОДІ́БНО, ФАНТАСТИ́ЧНО підсил.; ПАРАДОКСА́ЛЬНО (звичайно на перший погляд). Неможливо, щоб усе це могла створити одна людина; Зовсім неймовірно, щоб у цьому краї панували німці (П. Автомонов); Ну скажи — хіба це фантастично, Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом, небом вічним, Я тебе зустрів і не зберіг? (В. Симоненко); — Уявіть собі, що навіть табунщиків ми змушені тепер набирати виключно з конокрадів. Парадоксально, але факт... (О. Гончар).