немислимий

НЕЙМОВІ́РНИЙ (який важко собі уявити, у який важко повірити), НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕМИ́СЛИМИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИ́КИЙ підсил. розм. (який викликає сумнів або подив, оскільки виходить за межі звичайного, розумного, логічного); ПАРАДОКСА́ЛЬНИЙ книжн. (неймовірний, незвичайний, навіть безглуздий, але звичайно тільки на перший погляд); АНЕКДОТИ́ЧНИЙ (неймовірний, незвичайний до смішного). Була просто неймовірною ця його (учня) втеча (О. Гончар); Пройти в двері — немислима річ; проламати муровані стіни — ще більше неможлива річ (Г. Хоткевич); Серед нашого народу.. трапляються всякі прізвища — чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні (Є. Гуцало); — Диким здавалося й не вірилось просто, що так могло бути: журилась (Марія), а через хвилину — сміх (А. Головко); — Чи у нього є якесь.. знання? Ви чудуєтеся, як можна підіймати таке питання? Вам воно видається парадоксальним, так як коли би хтось, бачачи пана в фраку і білих рукавичках, смів питати, чи є у нього сорочка? (І. Франко); Анекдотична ситуація. — Пор. 1. ди́вний, 1. незвича́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немислимий — неми́слимий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немислимий — -а, -е. Який не може бути, відбутися; якого важко собі уявити; неможливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. немислимий — НЕМИ́СЛИМИЙ, а, е. Якого важко собі уявити, у який важко повірити; неймовірний, неможливий. – Повернення до попереднього порядку вже, очевидно, буде немислимим (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. немислимий — НЕМИ́СЛИМИЙ, а, е. Який не може бути, відбутися; якого важко собі уявити; неможливий. Соціалістична дійсність не тільки не стирає, не нівелює індивідуальності, а навпаки, — дає такі можливості для її розвитку... Словник української мови в 11 томах