1. Словник української мови в 11 томах

немислимий

НЕМИ́СЛИМИЙ, а, е. Який не може бути, відбутися; якого важко собі уявити; неможливий.

Соціалістична дійсність не тільки не стирає, не нівелює індивідуальності, а навпаки, — дає такі можливості для її розвитку, які зовсім немислимі в буржуазному суспільстві (Рильський, III, 1956, 157);

— Повернення до попереднього порядку вже, очевидно, буде немислимим (Стельмах, Хліб.., 1959, 632).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немислимий — неми́слимий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немислимий — -а, -е. Який не може бути, відбутися; якого важко собі уявити; неможливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. немислимий — НЕМИ́СЛИМИЙ, а, е. Якого важко собі уявити, у який важко повірити; неймовірний, неможливий. – Повернення до попереднього порядку вже, очевидно, буде немислимим (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. немислимий — НЕЙМОВІ́РНИЙ (який важко собі уявити, у який важко повірити), НЕМОЖЛИ́ВИЙ, НЕМИ́СЛИМИЙ, НЕПРАВДОПОДІ́БНИЙ, ДИ́КИЙ підсил. розм. (який викликає сумнів або подив, оскільки виходить за межі звичайного, розумного, логічного); ПАРАДОКСА́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови