ненормальний

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); — Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого — причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); — Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п'яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? — думаю. — Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); (Ройс:) Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). — Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ОДЕРЖИ́МИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ВАРІЯ́Т діал., ПОМІ́ШАНИЙ рідко. (Старший лікар:) Тут лікарня, і всіх божевільних моїх надзвичайно дратує цей брязкіт кайданний (О. Левада); (Оврамія:) На обитель святу хоче здійняти безумний руку свою (І. Микитенко); Хоч він був медиком, психічнохворі завжди справляли на нього гнітюче враження (Л. Дмитерко); (Маруся (до божевільного):) Причинний, ще нещасніший, ніж я, Але не дуже, бо сама я хутко Зроблюся божевільна, як і ти (В. Самійленко); Це (фашисти) також і не зграя психопатів, що втекла з притулку для психічно хворих і накоїла лиха поміж людей (Ю. Смолич); — Якщо вона не шизофренічка, то просто — псих! (О. Донченко); Хочеш зробити з мене шизофреніка. У мене психіка знаєш яка? Бетон, граніт, надтверді матеріали (П. Загребельний); Просить (Явдоха): "Ваше благородіє, господа салдатство! будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженого" (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ану, каже, де та скажена? — Се на мене так (Панас Мирний); — Оженився дурний та взяв біснувату, та не знали, що робить — запалили хату, — приказували люди, прочувши за дідове весілля (І. Нечуй-Левицький); На паперті стояло багато калік — жебраків, одержимих, хворих різними недугами (А. Шиян); Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (О. Гончар); Як ви можете так думати про людей? Коли б я вас не вважав за більш-менш розумну людину, я подумав би, що мені все це оповідає варіят (О. Досвітній); А, може, цей суб'єкт з тих помішаних? (І. Ле). — Пор. 1. ду́рень, 1. ідіо́т.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., БІСНУВА́ТИЙ підсил., НАВІ́ЖЕНИЙ підсил., НАВІСНИ́Й підсил., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЦАПЛЕ́НИЙ підсил., рідше, БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ рідко, ПОМІ́ШАНИЙ рідко, ОЧМАНА́ (ЧМАНА́) підсил. рідко, ВАРІЯ́Т діал. — Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає (Тірца) арфу далеко в Іордан). (Співець:) Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з'явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); — Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! — Шаленець, хлопчисько... — ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" — говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок — ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); — Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); — Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! — говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); — Я не піду, мамо, — говорила дівчина, — я його не люблю. — Навісна! — скрикнула стара. — Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); — Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила (дочка) його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. — Скажена! — Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); — Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... — Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). — Пор. 1. ду́рень.

НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн. Ненормальні погодні умови; Ненормальна робота транспорту; Неприродна жовтизна хлібів і отруйно-зелена просторина луків.. — все було мертве, неправдиве (О. Гончар); За моїх студентських часів карти в студентових руках вважалися за щось аномальне (А. Кримський). — Пор. 1. незвича́йний.

НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (про суспільні явища, спосіб життя, характер людських взаємин і т. ін.), НЕЗДОРО́ВИЙ, ХВОРОБЛИ́ВИЙ підсил., ПОТВО́РНИЙ підсил., ПАТОЛОГІ́ЧНИЙ підсил. (Орест:) Єсть і в наші часи блакитні троянди, але се ненормальні створіння хворої культури, продукт насильства над природою (Леся Українка); Іван Антонович, розлютившись, кричав, що, доки командує ротою, нікому не дозволить створювати в ній нездорові взаємини (О. Гончар); Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм, навіть з якимось хворобливим смакуванням (А. Головко); Чи є у нас, в нашій дійсності, негативні, іноді й потворні явища? Є (М. Рильський); Треба було тільки бачити, як він.. після отаких нервових патологічних сцен брав меншого брата за руку.., говорив: — Не плач, не плач.. (Г. Хоткевич).

НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (про людину — який має істотні психічні або фізичні вади), ДЕФЕКТИ́ВНИЙ. — Я цими днями стрів його, їдучи в Чадак.. Ненормальним здався... якийсь фанатик... (І. Ле); Середульший (син Софії) вродився дефективним (О. Гончар).