ненормальний

Значення в інших словниках

1. ненормальний — ненорма́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. ненормальний — Анормальний, аномальний; (сексуально) збочений; (психічно) з-за рогу мішком прибитий, с. БОЖЕВІЛЬНИЙ; ЯК ІМ. ПОБ. псих, психопат. Словник синонімів Караванського
3. ненормальний — -а, -е. 1》 Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. 2》 розм. Психічно хворий. || у знач. ім. ненормальний, -ного, ч.; ненормальна, -ної, ж., розм. Психічно хвора людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ненормальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. Моє незадоволення, мої турботи – все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким я тепер живу (М. Словник української мови у 20 томах
5. ненормальний — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
6. ненормальний — Ненорма́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ненормальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. Моє незадоволення, мої турботи — все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким я тепер живу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах