неодмінно

ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм., НЕВІДМІ́ННО рідше, НЕБЕЗПРЕМІ́ННО заст., БЕЗПРЕМІ́ННО заст. Я обіцяв вам, о братове, ..що прийде час обов'язково — й я напишу про вас усіх (В. Сосюра); Він, Голубцов, неодмінно повернеться на Покуття, він принесе людям добру звістку про визволення (В. Вільний); Сьогодні вони конче повинні були прибути на Січ (З. Тулуб); — ..Процес машинізації людини іде неухильно, і ніхто його не стримає. І наше завдання тільки прискорювати його (М. Хвильовий); В лісі горлиці туркочуть, Іволги свистять в гаю. Ніби кожна пташка хоче Проспівать доконче Кращу співанку свою (С. Воскрекасенко); Ним володіла одна думка. Здійснити її він мусив будь-що-будь (О. Ільченко); Танки в ліс не пройдуть, втрати в живій силі будуть незначні, плацдарм буде втримано напевно (О. Гончар); — Пам'ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Довженко); Коли люди косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти (Ганна Барвінок); Вона й не думала купати Миколки, та той, побачивши, що сестру купають, пробі намігся! (Панас Мирний); — То хіба то так важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити.. Невідмінно вчитимусь (М. Коцюбинський); — А чого ж боятися, мамо? — дивуюсь. — Час тепер такий. Донесуть же, небезпремінно донесуть (Ю. Збанацький); Кінь був не простий, а богатирський. А такий кінь зроду не вдержиться у простого чоловіка, ..безпремінно втече і знайде собі хазяїна-богатиря (збірник "Легенди та перекази").

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неодмінно — (яким не можна знехтувати) конче, доконечно, неухильно, обов'язково, будь-що-будь. Словник синонімів Полюги
  2. неодмінно — неодмі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. неодмінно — див. безумовно; обов'язково Словник синонімів Вусика
  4. неодмінно — [неиоудм’ін:о] присл. Орфоепічний словник української мови
  5. неодмінно — Присл. до неодмінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неодмінно — див. необхідний хохл. (неатменно) конечне, доконче Словник чужослів Павло Штепа
  7. неодмінно — НЕОДМІ́ННО. Присл. до неодмі́нний. Бачура грає очима, бо не може людина приховати своєї радості навіть тоді, коли треба це зробити неодмінно (М. Чабанівський); – Неодмінно буде гроза! – з жахом думала вона (М. Словник української мови у 20 томах
  8. неодмінно — НЕОДМІННО. Присл. до неодмінний. Бачура грає очима, бо не може людина приховати своєї радості навіть тоді, коли треба це зробити неодмінно (Михайло Чабанівський, Тече по да.., 1961, 60); — Неодмінно буде гроза!... Словник української мови в 11 томах