неодмінний

НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев. небажане — якому не можна перешкодити здійснитися, реалізуватися); НЕВБЛАГА́ННИЙ, НЕВМОЛИ́МИЙ (про щось дуже небажане — якого не можна стримати, який наближається, насувається незважаючи ні на що); ПЕ́ВНИЙ (зі сл. смерть, кінець і т. ін.); ФАТА́ЛЬНИЙ, РОКО́ВАНИЙ поет. (нібито наперед зумовлений, визначений для кого-небудь обставинами, долею тощо й тому невідворотний). В другій половині ночі шторм досяг такої сили, що катастрофа здавалась декому неминучою (О. Гончар); — Я хочу, щоб мені доповідали не про вади і неув'язки, завжди неодмінні при швидкому пересуванні полків, а щоб ті неув'язки були усунені (П. Кочура); Чорні здиблені хвилі, народжуючись невідомо де в просторах світового океану, йшли одна за другою з невідворотною послідовністю (О. Сизоненко); Сумує гуцул тільки в полонині, як виграє на тужній трембіті, та ще хіба.., коли в його хатину заглядає невблаганне марево голоду (М. Ірчан); — Така невмолима діалектика життя (А. Головко); Один з офіцерів порадив залишити його в засідці.. Це була певна смерть (О. Гончар); Те, що в нормальних умовах Ольга вважала б за чисто випадкове, тепер в'язалося в її уяві в одне суцільне плетиво причин і наслідків, що тяжіло над нею з фатальною неминучістю (Ірина Вільде); "Тадеуш" (поема А. Міцкевича) поєднує в собі розлогу картину старошляхетського, рокованого загину та життя з м'яким, а проте безжальним сміхом (М. Рильський).

ОБОВ'ЯЗКОВИЙ (такий, що вимагає беззастережного дотримання, виконання), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙ, КОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ розм., заст. Любов не обов'язкова, та почуття обов'язку обов'язкове (І. Франко); Охорона землі, підвищення її родючості — неодмінна умова дальшого прогресу в сільському господарстві (з журналу); Система удобрення — найважливіший фактор не тільки зберігання, але й неухильного, настійного підвищення родючості ґрунтів (з газети); Доконечна і цілком ясна вимога, яку ми ставимо до перекладача: розуміння і відчуття первотвору (М. Рильський); — Ні, ти не лякайся, — вважав конечним успокоїти його Сень, — страшного нічого нема в тім, що я задумав (І. Франко); Потреба розумної, живої, корисної праці сталася для нього безпремінною умовою життя (М. Коцюбинський).

ОБОВ'ЯЗКО́ВИЙ (який є характерною прикметою кого-, чого-небудь, завжди притаманний комусь, чомусь), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, НЕМИНУ́ЧИЙ, ВІ́ЧНИЙ рідше, БЕЗПРЕМІ́ННИЙ заст. Віддавши ці звичайні і неодмінні розпорядження, капітан третього рангу.. закурив обов'язкову люльку (В. Логвиненко); Схвильовано оглядає Петро кімнату. Звичайна міщанська обстановка... На вікнах — неодмінні калачики (А. Головко); З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він був схожий на Чехова (О. Донченко); — Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Руданський); Майстерність художника, — в основу якої ми беремо ідейність і народність, — це наша вічна тема (К. Гордієнко).

ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ, НЕВІДСТУ́ПНИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, НЕМИНУ́ЧИЙ, ПОВСЯКДЕ́ННИЙ, ЩОХВИЛИ́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, ПЕРМАНЕ́НТНИЙ перев. книжн., ХРОНІ́ЧНИЙ перев. книжн., ЗАВЖДЕ́ННИЙ розм., ЗА́ВЖДИШНІЙ розм., ЗА́ВСІ́ДНИЙ розм., РАЗУРА́ЗНИЙ розм.; ВІ́ЧНИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ), НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який наче не має початку й кінця); БЕЗПЕРЕБІ́ЙНИЙ, НЕУХИ́ЛЬНИЙ (який відбувається без затримок, відхилень тощо); ОБОВ'ЯЗКО́ВИЙ, НЕОДМІ́ННИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (який завжди супроводжує когось, щось). Зараз прилади різні, радіозв'язок постійний, локатор показує тобі все, а тоді компас, секстант, карта — і щасливого плавання! (О. Гончар); Тепер, коли Мінуеси вибрались до Софії, ми зосталися без сталих зносин з цивілізованим світом (Леся Українка); Ось перед нею темний гай, страшний у своєму безперервному шумі (А. Шиян); Навіть залізний організм не міг витримати безупинної діяльності, нічного неспання (Ю. Яновський); Цей світ — та що цей світ? Увесь великий всесвіт — Нікчемний сон, обман, невпинні злети й спади (В. Мисик); Вийди ж на темний брук, Вслухайся в шум і стук, Вглянься в неспинний рух (М. Рильський); Минуло літечко тепле, наступили ночі холодні, пішли дощі безперестанні, замурували людей по хатах (Панас Мирний); Западає тиха пауза в розмові. Ми слухаємо безнастанний плескіт і шум морського прибою... (Т. Масенко); В умовах ненастанної колотнечі, на грані фізичного самознищення в Івана виробилась рятівна звичка щезати (П. Колесник); Стан здоров'я сестри потребує постійного, повсякчасного догляду (В. Козаченко); В труді беззмінному, важкім Стояли стомлені шахтарки (П. Усенко); Діє ліцензійна угода.. на установки неперервного розливання сталі (з журналу); Авто, яким він приїхав, одразу вихопилося на широку магістраль "ВУ-ЗЕТ", де вирував безустанний рух (С. Журахович); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла, його невідступне упадання за нею, делікатне, однак, і ненав'язливе (Ю. Бедзик); Наче хмари у днину жаркую, Так круг мене зміняється світ, — Тільки я не зміняюсь і чую Біль незмінний, що в серці болить (І. Франко); Продовжувати рід свій — у загалі інших тварин виконувати цю примітивну й неминучу функцію (В. Підмогильний); Повсякденний клопіт біля невмілого чоловіка надавав якогось змісту її життю (І. Сенченко); Щастя виснажувало її, легка повсякчасна стома була в її сповільнених рухах (В. Підмогильний); — Хочу дістати працю інженера. Це в мене стає перманентною проблемою (І. Ле); Він здавна полюбив це нічне безгоміння. А в результаті — хронічне безсоння (Л. Дмитерко); Її життя — то горіння, завжденний неспокій у вирі складних проблем (з газети); То було завждишнє змагання; дівчата були ще раді, що парубки з ними, — і веселіше, і охвітніше (Панас Мирний); — Практичний бік сільського господарства мені не до вподоби, — сказав Радюк, — разуразна тяганина, завсідний клопіт, завсідна купівля, продаж, усяка дрібна снасть (І. Нечуй-Левицький); Там недалеко, біля Михайленка, маленька будка, що впаде от-от з крутого насипу, де вічно дзенька чавунка рейками під вічний льот вагонів з вантажем (В. Сосюра); От і почалося!.. Почалося воно, безсонне, безконечне темне чекання (Г. Хоткевич); Вгорі кружляли лапаті сніжинки і співали свою нескінченну пісню електропроводи (Ю. Збанацький); Я був сином степу, сином ріллі і кураю, хльостких осінніх дощів і споконвічної бідності (М. Чабанівський); Трудівники Київської дистанції шляху роблять усе, щоб забезпечити безперебійний.. рух поїздів (з газети); Для всієї історії людства є характерним неухильне прагнення глибше пізнати довколишній космічний простір (з журналу); Ада — тендітна худорлява дівчина, довгобраза, з неймовірно тонесенькими бровами й неодмінною тугою в зіницях прозорих очей (Є. Гуцало); Вірунька, повкладавши дітей, сіла, як завжди, посидіти біля вікна у звичній своїй позі чекання (О. Гончар).

ПОСТІ́ЙНИЙ (призначений для тривалого користування; який завжди є атрибутом когось, чогось; розрахований надовго), НЕЗМІ́ННИЙ, НЕОДМІ́ННИЙ, СТАБІ́ЛЬНИЙ, СТАЦІОНА́РНИЙ книжн. Доки в плавнях точились бої, понтонери вже лагодили постійний міст (О. Гончар); Євганов квапливо порпається в пузатому незмінному портфелі, і білі папери лягають на стіл шамотливою купкою (О. Донченко); Місто, село, завод, шахта — неодмінні елементи нашого життя, вони повинні бути й неодмінними компонентами сучасного роману (Ю. Смолич); Стабільний підручник; У дозиметриста був великий стаціонарний прилад (Ю. Щербак).

ПОТРІ́БНИЙ (ПОТРІ́БЕН) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), НЕОБХІ́ДНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ підсил., НЕОДМІ́ННИЙ підсил., НЕМИНУ́ЧИЙ підсил., ТРІ́БНИЙ діал. Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (С. Чорнобривець); Зважте і скажіть мені: хто кому потрібен більше — королі поетам чи поети королям? (Ю. Андрухович); В саду стояла присадкувата комора, ..де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути — увесь необхідний садовий реманент (О. Донченко); Сприймання минулого — доконечна умова розквіту мистецтва й літератури в сучасному і дальшого зростання їх у майбутньому (М. Рильський); Будівництво, я знаю, не є самоціль; Це засіб законний, твердий, неодмінний Для того, щоб вималювати тиском зусиль Небачений образ нової людини (Є. Фомін); Жаль мені, що треба жить на чужині, але ж трудно інакше набрати сили для неминучого кровопускання (Леся Українка); Ще мені самому ця книжка трібна (Словник Б. Грінченка).