неодмінний

Значення в інших словниках

1. неодмінний — Обов'язковий, конечний, доконечний; (атрибут) постійний, незмінний, необхідний; (- рису) характерний; пр. НЕОДМІННО, ОБОВ'ЯЗКОВО; рано чи пізно. Словник синонімів Караванського
2. неодмінний — -а, -е. 1》 Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, якого необхідно виконувати; обов'язковий. || Якого не можна уникнути. || Без якого неможливо обійтися; необхідний. || Постійний, незмінний. 2》 Характерний для кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неодмінний — НЕОДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Якого не можна знехтувати, якого слід дотримуватись, який потрібно виконувати; обов'язковий. Правильні сівозміни є неодмінною умовою розумного використання землі (з наук. літ.); // Якого не можна уникнути; неминучий. Словник української мови у 20 томах
4. неодмінний — НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев. Словник синонімів української мови
5. неодмінний — Неодмі́нний = невідмі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неодмінний — НЕОДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, який потрібно виконувати; обов’язковий. Правильні сівозміни є неодмінною умовою розумного використання землі (Хлібороб Укр., 2, 1968, 4); // Якого не можна уникнути. Словник української мови в 11 томах
7. неодмінний — Неодмі́нний, -а, -е Непремѣнный. Словник української мови Грінченка