1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неодмінний

неодмі́нний

-а, -е.

1》 Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, якого необхідно виконувати; обов'язковий.

|| Якого не можна уникнути.

|| Без якого неможливо обійтися; необхідний.

|| Постійний, незмінний.

2》 Характерний для кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неодмінний — неодмі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неодмінний — Обов'язковий, конечний, доконечний; (атрибут) постійний, незмінний, необхідний; (- рису) характерний; пр. НЕОДМІННО, ОБОВ'ЯЗКОВО; рано чи пізно. Словник синонімів Караванського
  3. неодмінний — НЕОДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Якого не можна знехтувати, якого слід дотримуватись, який потрібно виконувати; обов'язковий. Правильні сівозміни є неодмінною умовою розумного використання землі (з наук. літ.); // Якого не можна уникнути; неминучий. Словник української мови у 20 томах
  4. неодмінний — НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев. Словник синонімів української мови
  5. неодмінний — Неодмі́нний = невідмі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неодмінний — НЕОДМІ́ННИЙ, а, е. 1. Яким не можна знехтувати, якого потрібно дотримуватись, який потрібно виконувати; обов’язковий. Правильні сівозміни є неодмінною умовою розумного використання землі (Хлібороб Укр., 2, 1968, 4); // Якого не можна уникнути. Словник української мови в 11 томах
  7. неодмінний — Неодмі́нний, -а, -е Непремѣнный. Словник української мови Грінченка