неосілий
КОЧІВНИ́Й (про племена, народи тощо), КОЧОВИ́Й, НЕОСІ́ЛИЙ. Країна (Карпатська Русь), переважно лісиста, бідна на хліб, робила неможливим заведення панщизняного гніту, давала багато поля до кочового, пастирського або й розбійницького життя (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неосілий — неосі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- неосілий — (люд) кочовий, мандрівний. Словник синонімів Караванського
- неосілий — -а, -е. Який не має постійного місця проживання (про народи, племена і т. ін.); кочовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неосілий — НЕОСІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який не осів. Іване... Іваночку! – не своїм голосом крикнув закривавлений Олександр Петрович, кидаючися в пелену неосілої землі... (М. Стельмах). 2. Який не має постійного місця проживання (про народи, племена і т. ін.); кочовий. Словник української мови у 20 томах
- неосілий — НЕОСІ́ЛИЙ, а, е. Який не має постійного місця проживання (про народи, племена і т. ін.); кочовий. Словник української мови в 11 томах