непомірно

НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНО підсил., НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУ розм., ДУ́ЖЕ ВЖЕ розм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙ підсил. розм., НАДМІ́Р рідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно). Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Я. Баш); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (М. Трублаїні); Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Б. Грінченко); Наші літературні редактори.. іноді надмірно захоплюються "причісуванням" мови на один лад (М. Рильський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця (П. Загребельний); Очі Любові Прохорівни непомірно розкрилися в орбітах (І. Ле); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, — було над міру (І. Ле і О. Левада); На подвір'ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах); Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ'яненко); Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Н. Рибак); Галка сиділа навпочіпки біля буфета, перебільшено заклопотано переставляла посуд (Ю. Мушкетик). — Пор. ду́же.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

непомірно

Значення в інших словниках