непомітний

НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. (про людину); НЕПРИВА́БЛИВИЙ, НЕПРИВА́БНИЙ, НЕПРИНА́ДНИЙ рідше, НЕПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ книжн. (який не приваблює зовнішнім виглядом або чимось іншим); НЕЦІКА́ВИЙ розм., НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст. розм. (про людину). — От вам і вся Громоклея, — сказав Архип, немов вибачаючись за непоказну свою річку (О. Сизоненко); Записався я до неї (школи) боязким, соромливим, непомітним хлопчиком (С. Васильченко); На вулиці Сумській.. стоїть непримітний будиночок у дворі (Т. Масенко); Катерина хотіла довести світові, що тільки вона, одна вона — невродлива, малопомітна — матиме доктора Безбородька (Ірина Вільде); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Довженко); Поки що зіп'яли абиякий корівник під соломою, незавидний (В. Большак); Їх двоє зійшлося... Невидні і бідні, Обійдені щастям зрадливим.. Вона — вік без мужа, а він — без жони (М. Чернявський); Часом трапляється, що якийсь миршавий репортерчик, що на його звертали увагу тільки тоді, як дуже вбрешеться, перебувши в тюрмі, стає героєм (В. Самійленко); Оглянувши їхнє непривабливе житло, він запитав: — Оце так ви й живете? (С. Чорнобривець); І учителеві, і учням здавалося, що вона цілком спокійно і байдуже ставиться до всього, ця бліда, худенька дівчинка, мовчазна, непривітна й нецікава (О. Іваненко). — Пор. 1. звича́йний.

НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін.); НЕВИ́ДИМИЙ, НЕЗРИ́МИЙ, НЕВИ́ДНИЙ (неприступний для зору, прихований від очей); НЕВЛОВИ́МИЙ, НЕВЛО́ВНИЙ (про ознаку чого-небудь, про те, що змінюється, зароджується й зникає, — слабко виражений); НЕВІДЧУ́ТНИЙ (якого важко або неможливо відчути). Швед непомітним рухом відкидає з дороги гострий шматок пляшки (Ю. Яновський); Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний); Вона повела його в рублену комору, непомітно натиснула на одну з колод у задній стіні, колода легко повернулася, відкриваючи прихований отвір (П. Загребельний); Шум течії наче зливається з шумом невидимих крил угорі (О. Гончар); Із ріллі Невидний жайворон злетів і обізвався В світаючому небі (В. Мисик); На обличчі майнула невловима тінь (О. Донченко); Якась невловна рисочка, непомітний відтінок розрізняв роботу обох бригад (В. Собко); Досі він не вірив у те, що десь є чесні бійці, які боронять таку невідчутну річ, як ідея справедливості (П. Загребельний).