непорозуміння

НЕЗГО́ДА (відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між людьми, пов'язаними між собою родинними, товариськими стосунками), НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД, РОЗРА́ДА, РО́ЗЛАД підсил., РО́ЗБРАТ підсил., РОЗЛА́ДДЯ підсил. розм.; НЕПОРОЗУМІ́ННЯ (незгода, суперечка внаслідок взаємного нерозуміння); ТЕРТЯ́ перев. мн. (незгоди, суперечки, що заважають нормальному ходу справ). — Згода, діти, будує, а незгода руйнує, — повчала нас мати (П. Козланюк); Мій приятель болюче переживав тривалу родинну незлагоду (Л. Первомайський); — Знайте, що всякий нелад і чвари починаються по людях від бідностій злиднів (В. Кучер); З тобою недолі нас кревно з'єднали — Не буде між нами розради (М. Старицький); Іван через розлад з батьком.. почував себе недобре (С. Чорнобривець); У ланці панував розбрат, нічого майже не робилося (В. Минко); Трохи та помалу хатнє розладдя вляглося, серце у Параски стихало (Панас Мирний); У його з мужиками не було сварок ніколи, а коли й були непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Б. Грінченко); Між членами організації виникли тертя. — Пор. 1. ро́збрат.

НЕПОРОЗУМІ́ННЯ (яка-небудь неправильність або неясність у чомусь, випадкова помилка тощо), ПЛУТАНИ́НА підсил., ПЛУ́ТАНИЦЯ підсил. розм. рідше. (Офіцер:) А чого ж вас наказали так пильно охороняти? Це так спроста не робиться. (Таня:) Тут якесь непорозуміння (В. Собко); (Хламушка:) Тоді скажи чесно, скажи прямо, що ти її не любиш. (Шалімов:) Я її не люблю... Її! Мою чудову дівчинку... (Береться за голову). Проклята плутанина (І. Кочерга); Не допускав (Микола Павлович) у відносинах до людей ніякого непорозуміння, ніякої плутаниці (Л. Яновська).