непорочний
НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил., ПРЕЧИ́СТИЙ заст., поет. підсил.; НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙ розм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, — моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); (Роман:) Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться — Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). — Пор. 1. че́сний.
НЕВИ́ННИЙ (про жінку, рідше про чоловіка — який не жив статевим життям), ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ, ЧЕ́СНИЙ, ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. — Нехай (Галинка) не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (В. Земляк); Старша дружка вже наготовила і кетяг червоної калини — подати батькам вранці на ознаку, що молода — чесна, незаймана... (Ю. Смолич); — Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла... (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- непорочний — непоро́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- непорочний — ур. чистий, цнотливий, недоторканий, непогрішний, незайманий. Словник синонімів Караванського
- непорочний — див. вихований Словник синонімів Вусика
- непорочний — -а, -е. 1》 Морально чистий, ні в чому не винний; безгрішний. || Власт., притаманний морально чистій людині. 2》 Незайманий, невинний. || перен. Який має природний вигляд; ніким не змінений, не порушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непорочний — Цнотливий, безвадний, безгрішний, святий Словник чужослів Павло Штепа
- непорочний — НЕПОРО́ЧНИЙ, а, е. 1. Морально чистий, ні в чому не винний; безгрішний. [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Словник української мови у 20 томах
- непорочний — НЕПОРО́ЧНИЙ, а, е. 1. Морально чистий, ні в чому не винний; безгрішний. [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все… Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (Кроп., II, 1958, 42); // Власт. Словник української мови в 11 томах