непотайний
ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко); Його бунтівницька агітація серед селян відкрита (І. Франко); Селяни з неприхованою цікавістю дивилися на чотирьох мандрівників (О. Донченко); Неприкрита туга; Силантій боліє за завод, і цей біль одвертий, незамаскований вплинув на Корольова (А. Шиян); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко); Дмитро.. з ледь помітною усмішкою подивився на матір (М. Стельмах); Її.. очі замиготіли в тій хвилі нетаєною злобою (О. Кобилянська).
ВІДВЕ́РТИЙ (у якому неприховано виражаються думки, почуття), ПРЯМИ́Й, ПРОЗО́РИЙ, ЛОБОВИ́Й, НЕПОТАЙНИ́Й. В його кремезній постаті і в одвертому погляді було щось владне (П. Панч); Діду наш, кремезний запорожче! Що було у тебе найдорожче — Зір орлиний, вуса до лиця,.. Чуле серце і прямі слова (Т. Масенко); — А я все думаю: чого це Гнатові в селі не сидиться? — каже з прозорим натяком Ксеня (І. Волошин); На таке лобове запитання юнак згоджується на перше-ліпше ім'я (І. Нечуй-Левицький); І полилась їх розмова — щира, непотайна (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- непотайний — непотайни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непотайний — -а, -е. Який виражає, містить щирі думки, почуття; відвертий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непотайний — НЕПОТАЙНИ́Й, а́, е́. Який виражає, містить щирі думки, почуття; відвертий. Полилась їх розмова – щира, непотайна (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- непотайний — НЕПОТАЙНИ́Й, а́, е́. Який виражає, містить щирі думки, почуття; відвертий. Полилась їх розмова — щира, непотайна (Н.-Лев., І, 1956, 120). Словник української мови в 11 томах
- непотайний — Непотайни́й, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна. Левиц. І. 138. Словник української мови Грінченка