непрозорий

НЕПРОГЛЯ́ДНИЙ (про темряву, туман, дим і т. ін. — у якому не можна нічого побачити; про гілля, хмари і т. ін. — крізь який не можна проникнути поглядом), НЕПРОНИКНИ́Й, НЕПРОНИ́КЛИВИЙ рідше; НЕПРОЗО́РИЙ, НЕВИДЮ́ЩИЙ рідше (про темряву, туман і т. ін.); СЛІПИ́Й підсил. (про темряву, ніч, хуртовину тощо). У непроглядному сніговому вихорі, стомлений і засліплений, він зовсім втратив орієнтацію (В. Козаченко); У непроглядному гаю тихо, як у церкві (Марко Вовчок); Попереду були лише снігові замети, вкрита непроникним туманом ніч — і все (Я. Качура); Небо закутане в небілене полотно — суворе, жорстке, непроникне (О. Копиленко); Від болючих думок щось обривалось у ньому, і здавалося — вечір ставав невидющим і важким, неначе хмара (М. Стельмах); І ми побачили в імлі, За хуртовиною сліпою, Шматочок рідної землі (М. Упеник). — Пор. 1. густи́й, 1. те́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непрозорий — непрозо́рий: непрозрачный [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. непрозорий — (який не пропускає світла) непроникливий, непроглядний. Словник синонімів Полюги
  3. непрозорий — непрозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. непрозорий — -а, -е. 1》 Який не пропускає крізь себе промені світла; який не просвічує наскрізь. 2》 У якому не можна нічого розглядіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непрозорий — НЕПРОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який не пропускає через себе промені світла; який не просвічує наскрізь. В кутку на покуті, од малесеньких віконець з непрозорими шибками, було сливе поночі (І. Нечуй-Левицький); Під дією світла знижується якість молока. Словник української мови у 20 томах
  6. непрозорий — НЕПРОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який не пропускає через себе промені світла; який не просвічує наскрізь. В кутку на покуті, од малесеньких віконець з непрозорими шибками, було сливе поночі (Н.-Лев., III, 1956, 324); Під дією світла знижується якість молока. Словник української мови в 11 томах