непродуманий

НЕОБА́ЧНИЙ (про слова, вчинки і т. ін.), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, НЕОБДУ́МАНИЙ, НЕПРОДУ́МАНИЙ, НЕОБМІРКО́ВАНИЙ (погано, недостатньо обдуманий — без урахування можливих наслідків); НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ (без урахування можливої неприємності, небезпеки). — І тоді зле доведеться тобі, Бородавко, разом з усіма, кого потягнеш ти за собою на необачне й криваве діло (З. Тулуб); Кучмієнко.. хотів бути добрим для всіх, до Карналя теж добрим, а раз так, то мав би застерегти його від необачливих учинків (П. Загребельний); На кілька днів вона вгасила свою цікавість тими нерозважними одвідинами жахливого карцеру (І. Ле); Тимчасом наспіла потреба виїхати в Київ у справі, він зібрався, і, сівши у вагон, задумався: не наробити б нерозважливих дурниць (І. Сенченко); — Слова, фрази! — шепотить Хо. — .. А от ділом довести відвагу, й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці, — се я розумію! (М. Коцюбинський); Одним необдуманим кроком він відділив себе від усього того, саме щастя своє поставив під такий удар... (О. Гончар); Небезпека чекала на кожному кроці: ..за перехоплену записку — смерть, за необережні розмови — смерть (А. Хижняк). — Пор. 1. безду́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непродуманий — непроду́маний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непродуманий — -а, -е. Погано, недостатньо обдуманий; необдуманий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непродуманий — НЕПРОДУ́МАНИЙ, а, е. Погано, недостатньо обдуманий; необдуманий. – От бачите, Хомо, – посміхнувся Воронцов, – виходить, ваше втручання в такі речі непродумане і навіть зайве (О. Гончар); – Виступати з непродуманою промовою, – це однаково, що пригощати людей вином, яке ще не вибродило (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  4. непродуманий — НЕПРОДУ́МАНИЙ, а, е. Погано, недостатньо обдуманий; необдуманий. — От бачите, Хомо, — посміхнувся Воронцов, — виходить, ваше втручання в такі речі непродумане і навіть зайве (Гончар, III, 1959, 324); — Виступати з непродуманою промовою, — це однаково... Словник української мови в 11 томах