неслушний

БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно, з необхідністю не випливає з чого-небудь); НЕПРАВОМІ́РНИЙ (який здійснюється без переконливих, законних підстав); ГОЛОСЛІ́ВНИЙ (перев. про твердження, заяви, звинувачення і т. ін.); БЕЗДОКАЗО́ВИЙ, БЕЗДО́ВІ́ДНИЙ книжн., НЕАРГУМЕНТО́ВАНИЙ (який не потверджується доказами); НЕДОКАЗО́ВИЙ, НЕДОВІДНИ́Й (який важко або неможливо довести, обґрунтувати). Васькову стало шкода себе, ..хоч насправді жаль його до себе був зовсім безпідставний — дружина його любила, народила йому двох дітей (Л. Первомайський); Але цей талановитий дилетант вразив Івана.. пристрастю, з якою він обстоював свої твердження, які навіть для молодого, ще незрілого розуму здавались, проте, безґрунтовними (П. Колесник); Він узагалі ніколи не любив надто ускладнених планів операцій, завжди відкидав необґрунтований ризик (І. Головченко і О. Мусієнко); До речі, афоризм Жуковського (у прозі — перекладач раб) неслушний ще і в тому розумінні, що не слід протиставляти перекладача в прозі перекладачеві в віршах і що рабом не повинен бути ніхто з них (М. Рильський); Довільний висновок; Довільне тлумачення; Неправомірне ототожнення різних понять; — Ви даремно витрачаєте час: своїми голослівними твердженнями ви нічого мені не доведете (Ю. Шовкопляс); — В глибині душі я слову Боровика вірю, — сказав голова, — але в нашій справі бездоказових почуттів мало, потрібні докази (В. Собко); Неаргументована оцінка. — Пор. безпричи́нний, непереко́нливий.

НЕДОРЕ́ЧНИЙ (який не відповідає, не підходить кому-, чому-небудь), НЕПІДХО́ЖИЙ, НЕПІДХОДЯ́ЩИЙ розм., НЕДОЛА́ДНИЙ підсил.; НЕСЛУ́ШНИЙ (який не відповідає, не підходить кому-небудь за певних умов, у певному випадку). Довгастий шрам на лівій щоці здавався недоречним і чужим на його обличчі, що дихало спокоєм і виказувало внутрішню рівновагу (А. Головко); Обласне управління водного господарства розмістилося на гомінкій вулиці з ніжною і зовсім непідхожою назвою — Каштанна (М. Чабанівський); (Солдат:) Ідіть, товариші робочі, краще звідси, бо у нас в полку таке робиться, що для вас момент непідходящий (О. Корнійчук); Протягом десяти років я щодня зриваю (у думках) з цієї чудової, прямої, широкої вулиці всі п'ять недоладних рядів телеграфних.. стовпів, які роблять цю вулицю схожою на хмільник (О. Довженко); Неслушна пропозиція. — Пор. невідпові́дний, 1. неподо́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неслушний — неслу́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неслушний — -а, -е. 1》 Який не годиться, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін. Неслушне припущення. 2》 Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує на увагу. Неслушне зауваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неслушний — НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який не відповідає, не підходить кому-небудь за певних умов, у певному випадку. Неслушний час для реалізації ідеї. 2. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів, підстав, неправильний; невмотивований, необґрунтований. Словник української мови у 20 томах
  4. неслушний — Неправильний Словник застарілих та маловживаних слів
  5. неслушний — Неслу́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неслушний — НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який не підходить, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін. Неслушне припущення. 2. Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує уваги. Неслушне зауваження. Словник української мови в 11 томах
  7. неслушний — Неслушний, -а, -е 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый. Словник української мови Грінченка