1. Словник української мови у 20 томах

неслушний

НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е.

1. Який не відповідає, не підходить кому-небудь за певних умов, у певному випадку.

Неслушний час для реалізації ідеї.

2. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів, підстав, неправильний; невмотивований, необґрунтований.

До речі, афоризм Жуковського [у прозі – перекладач раб] неслушний ще і в тому розумінні, що не слід протиставляти перекладача в прозі перекладачеві в віршах і що рабом не повинен бути ніхто з них (М. Рильський);

Неслушне зауваження.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неслушний — неслу́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неслушний — -а, -е. 1》 Який не годиться, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін. Неслушне припущення. 2》 Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує на увагу. Неслушне зауваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неслушний — Неправильний Словник застарілих та маловживаних слів
  4. неслушний — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно... Словник синонімів української мови
  5. неслушний — Неслу́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неслушний — НЕСЛУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який не підходить, не відповідає певним бажанням, вимогам і т. ін. Неслушне припущення. 2. Позбавлений достатніх підстав; який не заслуговує уваги. Неслушне зауваження. Словник української мови в 11 томах
  7. неслушний — Неслушний, -а, -е 1) Ненадлежащій. 2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно. 3) Несправедливый. Словник української мови Грінченка