1. Словник української мови у 20 томах

неслухняність

НЕСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до неслухня́ний.

Розсердивсь і Михайло на неслухняність Оленчину (А. Тесленко);

Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не скаржився на недисциплінованість і неслухняність класу (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неслухняність — неслухня́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неслухняність — -ності, ж. Абстр. ім. до неслухняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неслухняність — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
  4. неслухняність — Неслухня́ність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неслухняність — НЕСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неслухня́ний. Розсердивсь і Михайло на неслухняність Оленчину (Тесл., Вибр., 1950, 120); Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не скаржився на недисциплінованість і неслухняність класу (Коп., Тв., 1955, 305). Словник української мови в 11 томах