неслухняність

неслухня́ність

-ності, ж.

Абстр. ім. до неслухняний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неслухняність — неслухня́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неслухняність — НЕСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неслухня́ний. Розсердивсь і Михайло на неслухняність Оленчину (А. Тесленко); Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не скаржився на недисциплінованість і неслухняність класу (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  3. неслухняність — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
  4. неслухняність — Неслухня́ність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неслухняність — НЕСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неслухня́ний. Розсердивсь і Михайло на неслухняність Оленчину (Тесл., Вибр., 1950, 120); Педагоги часто заздрили математикові, який ніколи не скаржився на недисциплінованість і неслухняність класу (Коп., Тв., 1955, 305). Словник української мови в 11 томах