несполучність
НЕВІДПОВІ́ДНІСТЬ (відсутність відповідності між чим-небудь), НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗБІ́Г, НЕЗБІ́ЖНІСТЬ, НЕСУМІ́СНІСТЬ, НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ (неможливість одночасного поєднання чого-небудь із чимось іншим); РОЗРИ́В підсил. (відсутність співвідносності, узгодженості між чим-небудь). Між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність! (Н. Рибак); Оці листи (нареченої).. вказують на цілковиту незгідність їх характерів (І. Франко); Незбіжність між ціною і вартістю товару; Психологічна несумісність; Несумісність науки з релігією; Каринський.. скоро помітив цей неприпустимий розрив між потужністю дистиляційного й інших цехів (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несполучність — несполу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- несполучність — -ності, ж. Абстр. ім. до несполучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несполучність — НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несполу́чний. Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, покликаючись на історичний приклад середньовіччя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- несполучність — НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несполу́чний. Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, покликаючись на історичний приклад середньовіччя (Вісник АН, 4, 1949, 48). Словник української мови в 11 томах