несполучність

несполу́чність

-ності, ж.

Абстр. ім. до несполучний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несполучність — несполу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. несполучність — НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несполу́чний. Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, покликаючись на історичний приклад середньовіччя (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. несполучність — НЕВІДПОВІ́ДНІСТЬ (відсутність відповідності між чим-небудь), НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗБІ́Г, НЕЗБІ́ЖНІСТЬ, НЕСУМІ́СНІСТЬ, НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ (неможливість одночасного поєднання чого-небудь із чимось іншим); РОЗРИ́В підсил. Словник синонімів української мови
  4. несполучність — НЕСПОЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до несполу́чний. Про несполучність релігійного світогляду з науковим Франко висловлюється, покликаючись на історичний приклад середньовіччя (Вісник АН, 4, 1949, 48). Словник української мови в 11 томах