неіснуючий

НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Шовкопляс); Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький); Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (П. Тичина); (Хламушка:) Ну, й люди! Понабудують собі неіснуючих перепон.. і мучаться (І. Кочерга). — Пор. ви́гаданий, 1. надприро́дний, 1. прима́рний, уя́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неіснуючий — неісну́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неіснуючий — Вигаданий, УЯВНИЙ, шо не існує, якого нема; (у природі) невідомий. Словник синонімів Караванського
  3. неіснуючий — -а, -е. Який не існує, якого немає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неіснуючий — НЕІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Якого немає в реальності, дійсності. Старий [хірург] .. механічним рухом шукав на рукаві хатнього халата неіснуючі зав'язки (І. Словник української мови у 20 томах
  5. неіснуючий — НЕІСНУ́ЮЧИЙ, а, е. Який не існує, якого немає. Старий [хірург] .. механічним рухом шукав на рукаві хатнього халата неіснуючі зав’язки (Вол. Словник української мови в 11 томах