1. Словник синонімів української мови

носій

ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Сірко був найяскравішим виразником інтересів народних мас (І. Шаповал); Це (П. Грабовський) був представник нової думки (з журналу); Всі ми звикли дивитись на кобзаря як на носія правди та істини (П. Тичина); У високому палаці над Віслою.. не раз лунали схвильовані голоси посланців дружби (С. Журахович); Щоб усі слов'яне стали Добрими братами, І синами сонця правди (Т. Шевченко); Він (В. Стефаник) став речником трудового народу, його болю, гніву, його протесту, його надій (з газети); Можливо, що.. Нечуй-Левицький намагався зробити Радюка (в романі "Хмари") рупором власних ідей (О. Білецький); Вічним революціонером,.. мужнім поборником братерства і свободи називає світ великого сина України Івана Франка (з газети); Народи світу! В боротьбі мужайтеся! З захисниками Правди ви сходжайтеся! (П. Тичина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. носій — носі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. носій — Носильник; (ідей) виразник; (зарази) МЕД. спричинник, розповсюджувач. Словник синонімів Караванського
  3. носій — [ноус’ій] нос'ійа, ор. нос'ійем, м. (на) нос'ійев'і/нос'ійу, кл. -с'ійу, мн. нос'ійі, нос'ійіў Орфоепічний словник української мови
  4. носій — -я, ч. 1》 Те саме, що носильник. || Той, хто взагалі несе що-небудь. 2》 перен. Той, хто наділений, володіє чим-небудь (талантом, ідеями і т. ін.). 3》 спец. Поширювач інфекції і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. носій — НОСІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що носи́льник. Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани .. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (С. Журахович); Крім пасажирів, тут були проводжаючі .. Словник української мови у 20 томах
  6. носій — Носі́й, -сія́, -сіє́ві, -сіє́м, -сі́ю!, -сії́, -сії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. носій — НОСІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що носи́льник. Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани.. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (Жур., Даша, 1961, 23); Крім пасажирів, тут були проводжаючі.. Словник української мови в 11 томах
  8. носій — Носій, -сія м. Носильщикъ. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка