носій

Значення в інших словниках

1. носій — носі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. носій — [ноус’ій] нос'ійа, ор. нос'ійем, м. (на) нос'ійев'і/нос'ійу, кл. -с'ійу, мн. нос'ійі, нос'ійіў Орфоепічний словник української мови
3. носій — -я, ч. 1》 Те саме, що носильник. || Той, хто взагалі несе що-небудь. 2》 перен. Той, хто наділений, володіє чим-небудь (талантом, ідеями і т. ін.). 3》 спец. Поширювач інфекції і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. носій — НОСІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що носи́льник. Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани .. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (С. Журахович); Крім пасажирів, тут були проводжаючі .. Словник української мови у 20 томах
5. носій — ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових.. Словник синонімів української мови
6. носій — Носі́й, -сія́, -сіє́ві, -сіє́м, -сі́ю!, -сії́, -сії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. носій — НОСІ́Й, я́, ч. 1. Те саме, що носи́льник. Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани.. Але потрібної хвилини на пероні не було жодного носія (Жур., Даша, 1961, 23); Крім пасажирів, тут були проводжаючі.. Словник української мови в 11 томах
8. носій — Носій, -сія м. Носильщикъ. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка