1. Словник синонімів української мови

нянько

БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТО розм., БА́ТЯ розм. рідко, ОТЕ́ЦЬ уроч., діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬКО діал.; ПАНОТЕ́ЦЬ заст. (з повагою). Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О. Довженко); — Вже десятий місяць твоєму козакові. "Мамо" вимовляє, а коли б ти був, говорив би й "тато" (М. Стельмах); — Він під вишнею свою копійку закопав, — пояснив Іван, одягаючись уже в школу. — А батя там яму викопали (П. Панч); Добре дітям, доки в них Є отець і мати. Та Василько — сирота — Мусив бідувати (Д. Павличко); (Бабуся:) А неньо ваш туди іти не буде. Він має повернути з того боку (П. Воронько); Няньку-у! — Няньку-у! — гукав Петрик на батька, що далеко вирвався вперед (І. Чендей); — Шли, князю, старостів! Нехай вони передніше поговорять з моїм панотцем. А я вже аж потім скажу своє слово, — сказала Гризельда (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нянько — ня́нько іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. нянько — -а, ч., діал. Тато. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нянько — НЯ́НЬКО, а, ч., діал. Тато. Почав Іванко казати своєму нянькові: – Я, няньку, йду світа пізнати (А. Калин); Багач мав два сини. Старший поводив себе добре і слухав нянька. За те отець його оженив добре (з казки). Словник української мови у 20 томах
  4. нянько — НЯ́НЬКО, а, ч., діал. Тато. Почав Іванко казати своєму нянькові: — Я, няньку, йду світа пізнати (Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Багач мав два сини. Старший поводив себе добре і слухав нянька. За те отець його оженив добре (Казки Верховини, 1968, 73). Словник української мови в 11 томах
  5. нянько — Ня́нько, -ка м. = няньо. Поколь била'м в свого нянька, коровачки'м пасла. Гол. II. 444. Словник української мови Грінченка