1. Словник синонімів української мови

німфа

РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Русалка з води виринає, Сідає край мене вона (Леся Українка); З ликами й постатями богів спліталися гнучкі віли й берегині (П. Загребельний); Край узбережжя затоки стоїть довголиста олива, А біля неї чудова тіниста печера, священний Захисток німф чарівних, що наядами їх називають (переклад Бориса Тена); Ущухнуло море, і хвилі вляглися; Пустують по піні мавки (Є. Гребінка); Здавалося, ось-ось вона (вода) розступиться й з неї вийде не українська русалка, а справжня закордонна ундина (О. Полторацький); — Спершу сирен ти зустрінеш, що чаром своїм нездоланним Кожну людину чарують, яка лиш до них підпливає (переклад Бориса Тена).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німфа — ні́мфа іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. німфа — (лісова) дріяда, (водяна) наяда, ундина, у. РУСАЛКА, (морська) сирена. Словник синонімів Караванського
  3. німфа — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлювала явища і сили природи. || перен. Про вродливу жінку. 2》 зоол. Одна зі стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. німфа — Мавка, нявка, русалка, див. фея, потаміда, сирена Словник чужослів Павло Штепа
  5. німфа — НІ́МФА, и, ж. 1. У грецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним .. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (І. Нечуй-Левицький); // перен. Про вродливу жінку. Словник української мови у 20 томах
  6. німфа — ні́мфа (грєц. νΰμφη, букв. – наречена) одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, що розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. німфа — Ні́мфа, -фи, -фі; ні́мфи, німф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. німфа — НІ́МФА, и, ж. 1. У грецькій міфології — божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним.. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев., III, 1956, 19); // перен. Про вродливу жінку. Словник української мови в 11 томах
  9. німфа — Німфа, -фи ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240. Словник української мови Грінченка