1. Словник української мови в 11 томах

німфа

НІ́МФА, и, ж.

1. У грецькій міфології — божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи.

Перед ним.. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (Н.-Лев., III, 1956, 19);

// перен. Про вродливу жінку.

[Прокуратор:] Вона зграбненька. І звідки він узяв собі цю німфу? (Л. Укр., III, 1952, 458).

2. зоол. Одна із стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах.

Пасовищні кліщі у своєму розвитку проходять стадії яєчка, личинки, німфи і статевозрілої форми (Колг. енц., І, 1956, 264).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німфа — ні́мфа іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. німфа — (лісова) дріяда, (водяна) наяда, ундина, у. РУСАЛКА, (морська) сирена. Словник синонімів Караванського
  3. німфа — -и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлювала явища і сили природи. || перен. Про вродливу жінку. 2》 зоол. Одна зі стадій післязародкового розвитку личинки деяких комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. німфа — Мавка, нявка, русалка, див. фея, потаміда, сирена Словник чужослів Павло Штепа
  5. німфа — НІ́МФА, и, ж. 1. У грецькій міфології – божество у вигляді жінки, яке уособлює явища і сили природи. Перед ним .. вертілись німфи в якомусь дивному лісі в темнуватій печері, над тихою прозорою водою (І. Нечуй-Левицький); // перен. Про вродливу жінку. Словник української мови у 20 томах
  6. німфа — ні́мфа (грєц. νΰμφη, букв. – наречена) одна з стадій зародкового розвитку більшості членистоногих тварин, що розвиваються з неповним перетворенням; організм, що перебуває на цій стадії розвитку. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. німфа — РУСА́ЛКА (казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям), БЕРЕГИ́НЯ, НІ́МФА, НАЯ́ДА, МА́ВКА поет., ЛІСНА, ЛІСНИЦЯ розм., ВІ́ЛА поет., УНДИ́НА іст.; СИРЕ́НА (у грецькій міфології — морська німфа). Словник синонімів української мови
  8. німфа — Ні́мфа, -фи, -фі; ні́мфи, німф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. німфа — Німфа, -фи ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія. Шевч. 240. Словник української мови Грінченка