1. Словник синонімів української мови

оббіловувати

ОБДИРА́ТИ (знімати із забитої тварини шкуру), ЗДИРА́ТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, БІЛУВА́ТИ, ОББІЛО́ВУВАТИ, ЛУПИ́ТИ, ЗЛУ́ПЛЮВАТИ. — Док.: обде́рти, обідра́ти, зде́рти, облупи́ти, оббілува́ти, побілува́ти, злупи́ти. Звіра витягнено і обдерто зі шкіри (І. Франко); Рубали мисливці забитих тюленів і здирали з них шкури із салом (М. Трублаїні); Одпріг (дурень) драбинчасту (конячину) та.. узяв та й зарізав її, далі облупив, перекинув через плече шкуру та й потяг собі пішки (О. Стороженко); На гіллі дуба два дебелі браконьєри підвісили щойно вбиту косулю і вже почали її білувати, здирати шкуру (О. Бердник); Нарешті Юрко оббілував.. кроля (С. Чорнобривець); Стали (верблюди) й давай ревіти, неначе тут шкури лупили із них живцем (О. Гончар); Піймавши барана, спокійно Вівчарі, Линтвар злупивши, потрошили (Л. Боровиковський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббіловувати — оббіло́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оббіловувати — див. грабувати Словник синонімів Вусика
  3. оббіловувати — I див. оббілувати I. II див. оббілувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оббіловувати — ОББІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Обробляти тушу забитої тварини (знімати шкуру, витягати нутрощі і т. ін.). Іван-царенко взяв того зайця, оббілував.. Словник української мови у 20 томах