обдивлятися

ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з'ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. — Док.: обсте́жити, обсліди́ти, досліди́ти, огля́нути (обгля́нути), огле́діти (обгле́діти) розм. обдиви́тися, проглянути. Кілька днів Головатий ретельно обстежував своє господарство, вникаючи в усі дрібниці (С. Добровольський); Вихователька, крекчучи, ступила на ослінчик і почала обслідувати, чому ж таки погасла лампадка (О. Донченко); Шторм не дозволив проміряти дно навколо острова і досліджувати його узбережжя (З. Тулуб); Олійниченко знайшов біля великої комори, що перша зайнялася, сірники, розсипані в кущах... Гордій обглядів місце (Б. Грінченко); Тихович розставив робітників, загадав, які кущі обдивлятися, і покликав цигана (М. Коцюбинський); З вікна Панько проглядав три сторони. Хто минає подвір'я — бачить. Хто під'їжджає до кооперації бричкою — бачить (О. Підсуха). — Пор. перевіря́ти.

ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ) (робити огляд чого-небудь, знайомитися з чимось), РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ДИВИ́ТИСЯ, ОЗИРА́ТИ (ОБЗИРАТИ рідше). — Док.: огля́нути (обгля́нути), погля́нути, огле́діти (обгле́діти), оглядіти (обглядіти рідше), розгля́нути, обдиви́тися, подиви́тися, озирну́ти (обзирну́ти). Другого дня вранці Клин Хаврусь устав і пішов оглядать свою оселю (І. Нечуй-Левицький); Пан піде завод обглядати, щоб усяк був при свойому місці (Г. Квітка-Основ'яненко); Чоловік розглядав хату (А. Шиян); Покинувши свої речі на станції, я пішов обдивлятися місто (В. Самійленко); Іде чернець у Вишгород На Київ дивитись (Т. Шевченко); Сьогодні по обіді погуляю трохи, подивлюсь Колізей і старовину (М. Коцюбинський); Вражений пишнотою, Теодосій озирав собор і нишком прицмокував (А. Хижняк). — Пор. 1. огля́нути.

ОГЛЯ́НУТИ (ОБГЛЯ́НУТИ) (подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу), ОБДИВИ́ТИСЯ, ОБГЛЕ́ДІТИ (ОГЛЕ́ДІТИ рідше), ОЗИРНУ́ТИ (ОБЗИРНУ́ТИ рідше), ОКИ́НУТИ, ПРОВЕСТИ́, ПРОБІ́ГТИ, ПРОЙТИ́СЯ, ПОГЛЯ́НУТИ перев. із сл. оком, очима, зором, поглядом, ОГЛЯ́ДІТИ (ОБГЛЯ́ДІТИ) рідше; ОБРЕВІЗУВА́ТИ (надто уважно). — Недок.: огляда́ти (обгляда́ти), обдивля́тися, озира́ти (обзира́ти), окида́ти, прово́дити, пробіга́ти, прохо́дитися, прохо́джуватися, проходжа́тися розм. Орлюк оглянув своїх гостей (О. Довженко); Замовк він, а очима пильно обглянув дівча з ніг до голови (А. Головко); — Хіба ти голодна чи холодна? Он як тебе наряджено. — Вона пильно обдивилася свій одяг (Панас Мирний); Микола Чубак озирнув похмурий натовп мужиків (Г. Епік); Знайомлячись, скульптор окинув дівчину гострим поглядом (О. Гончар); Єремія оглядів її (Тодозю) гострим оком в одну мить (І. Нечуй-Левицький); Зустрівши на платформі матроса.., Большаков обревізував його з напису на кашкеті до калош на босих ногах (Ю. Яновський). — Пор. 1. огляда́ти.

РОЗДИВЛЯ́ТИСЯ кого, що і без додатка (уважно оглядаючи, ознайомлюватися з кимсь, чимсь), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИСЯ, РОЗГЛЯДА́ТИ розм., РОЗЗИРА́ТИСЯ розм.; ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що і без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому і без додатка, ПРИЗИРА́ТИСЯ діал., ПРЯГТИ́ (ПРЯ́ЖИТИ) на кого-що, діал. (намагаючись краще розглядіти, пізнатикогось, щось); ОГЛЯДА́ТИСЯ (ОБГЛЯДА́ТИСЯ розм.), ОЗИРА́ТИСЯ (ОБЗИРА́ТИСЯ розм.) (навколо себе). — Док.: роздиви́тися, обдиви́тися, розгляді́тися (розгля́нутися), роззирну́тися, придиви́тися, пригляді́тися, пригле́дітися розм. огля́нутися, огле́дітися розм. огляді́тися рідко обгляді́тися, обгля́нутися, озирнутися, обзирну́тися. Якусь хвилину вона мовчки роздивлялася Надію з голови до п'ят і щось зважувала (Я. Баш); Він почав обдивлятися навкруги (Панас Мирний); Артем, гріючи руки біля комина, розглядався по хаті (А. Головко); Парубки пильно розглядали по хаті (С. Васильченко); Кирик сидів закам'яніло, не роззирався довкола (П. Загребельний); Бачив (кобзар) перед собою сивуватого генерала, що придивлявся до всіх уважним поглядом, начебто впізнавав знайомих (С. Журахович); Приглядався (Сашко) до нитки в прядці, удаючи старечу далекозорість (Л. Смілянський); Неначебто прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу (Словник Б. Грінченка); І козак почав оглядатися та озиратися у вечірній млі та вишукувати криницю (Марко Вовчок).