обжити

ОСВО́ЮВАТИ (робити придатним для господарського використання — про природні багатства, ресурси, землі), ПІДКОРЯ́ТИ, СКОРЯ́ТИ, ПІДКО́РЮВАТИ рідше; ОБЖИВА́ТИ (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського використання). — Док.: осво́їти, підкори́ти, скори́ти, обжи́ти. Люди освоюють, обживають цілі райони, краї, і туди завжди хтось повинен приїхати першим (А. Хорунжий); Прагнучи підкорити собі природу, людина повинна водночас коритися її законам (М. Холодний); Вони (робочі руки) будують великі міста, пробивають гори, прокладають залізниці, скоряють моря (П. Колесник); Вони підкорюють сипучі піски і вічні крижані простори Антарктиди, штурмують Всесвіт (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обжити — обжи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обжити — див. обживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обжити — ОБЖИ́ТИ див. обжива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обжити — ОБЖИ́ТИ див. обжива́ти. Словник української мови в 11 томах